Навпроти гори Велика Козмеска та у підніжжі найвищої точки України, гори Говерла у Карпатах - знаходиться Німецьке військове поховання часів першої світової війни. Це старовинне кладовище яке знаходиться серед дрімучого лісу є воістину містичним, мовчазним і навіть трохи моторошним.
Кожного літа Говерлу відвідує неймовірна кількість люде. Це мандрівники, туристи та просто люди які прийняли рішення, що хоча би раз у житті цю вершину потрібно підкорити. Але до цього кладовища потрапляє дуже мала кількість людей. На просторах інтернету є не мала кількість фотографій з цього місця, тому можна зробити висновок, що кладовище далеко не забуте і воно навіть має позначку на карті. В той самий час ми нічого не знаємо про це поховання, хто ці люди, які події відбувалися у цей день і так дальше. Сьогодні спробуємо пролити світло на події того часу і дати імовірні відповіді на запитання які виникають у зв'язку з цим старовинним кладовищем, якому уже більше 100 років.
Як дістатися?
Перед цим, звичайно коротко розповімо, як можна сюди дістатися. Зараз знайти це місце не буде складно, оскільки, як уже зазначалося вище, воно має позначку на карті. Для початку необхідно дістатися до спортивної бази Заросляк. Від з'їзду з автошляху Р24 до бази веде дорога побудована ще за часів СРСР і з тих часів скоріше за все не піддавалася генеральному ремонту, тому враховуйте те, що дорога зараз знаходиться не в найкращому стані. Рух на автомобілі такою дорогою займе у вас орієнтовно від 1 до 1,5 год. часу. Від бази необхідно рухатися зеленим маршрутом на гору Говерлу.
Коли дістанетеся до місця яке зображене на фото нижче, від нього необхідно продовжити свій рух прямо.
Наявний навіть зрозумілий вказівник, який говорить, що від цього місця необхідно ще подолати 900 метрів і це займе у нас орієнтовно 15 хвилин часу.
Вітаємо, ви на місці. Так виглядає кладовище зараз, воно знаходиться порівняно у доглянутому стані. Дата фото: 24/09/2023.
Про це місце
Це місце розташоване в глибоких горах, неподалік кордону тих часів Польщі та Чехословаччини. Загалом тут налічується 44 могили з пам'ятними плитами та три окремих могили, що рядом з кладовищем без пам'ятних плит чи подібних атрибутів. В центрі кладовища розташований кам'яний пам'ятний меморіал. Загальна площа кладовища складає орієнтовно 260 кв.м.
На кожній плиті вказується: прізвище та ім'я, звання, підрозділ до якого належав та дата смерті і майже усі поховані, загинули 30 серпня 1916 року. На зворотній частині центрального меморіалу викарбуваний рік 1917, імовірно це рік створення цього кладовища. Також там вказані дві особи: Untffz. Tropitz 6/22 та Musk. Horringer 7/22. Припускаємо, що це імовірні творці даного кладовища. З цих викарбуваних надписів можемо зрозуміти наступне:
Untffz. (військове звання того часу в Німецькій армії - Unteroffizier)
Tropitz (прізвище військового)
6/22 (імовірно скорочена форма підрозділу до якого належав військовий 6 Komp. R.I.R. 22).
Подібні написи ми можемо зустріти на усіх пам'ятних плитах тільки у більш розширеному форматі.
Маркування Komp. розшифровується на німецьку мову як "Kompanie" або "Kompagnie" і перекладається як "Компанія". У військовому контексті "компанія" - це одиниця організації, яка складається зі солдатів, які можуть мати певні спеціалізовані обов'язки або завдання. Це маркування вказує на конкретну підроздільну частину військового полку або батальйону. Тобто можна провести аналогію зі взводом або ротою.
Маркування R.I.R. розшифровується як: Reserve - резерв, Infanterie - піхота, Regiment - полк. Тобто маркування, яке на фото вище (5 Komp. R.I.R. 22), можемо читати як: 5-та Компанія (взвод або рота), Резервно-Піхотного Полку №22. Більш розширений формат маркування R.I.R. можемо зустріти на лицевій стороні центрального меморіалу і впевнитися у тому, що розшифрування вірне. Тут воно представлене у форматі: RES. INF. REG. 22.
Розглянемо весь надпис на лицевій стороні центрального меморіалу: SEINEN BIS IN DEN TOD GETREUEN HELDEN DAS II BATAJLLON PREUSS. RES. JNF. REG 22. У вільному перекладі, це виглядає наступним чином: Своїм вірним аж до смерті героям. ІІ Батальйон Прусського Резервно-Піхотного Полку №22.
Розглянемо три поховання котрі знаходяться біля кладовища справа. У 2010 році на цих могилах були встановлені дерев'яні хрести. Скоріше за все, це було зроблено через припущення, що у цих могилах поховані військові Російської імперії того часу. Це дуже мало імовірно, оскільки на інших подібних похованнях солдат Російської імперії хоронили разом з солдатами Німецької та союзної Австро-Угорської імперій. Таке спостерігається на кладовищі, що знаходиться на Торунському перевалі та у селі Глинськ, Львівського району, Львівської області, Україна.
Існує припущення та велика імовірність, що ці могили належать воїнам іудейського віросповідання. Під час організації подібних військових поховань старалися дотримуватися принципу не поховання воїнів-іудеїв з воїнами-християнами.
Ще декілька деталей уже сучасності, пов'язаних з цим глибоко-історичним місцем. У тому ж 2010 році 28 серпня на цьому кладовищі відбулося його посвячення. Службу провели архієпископ Львівський і Галицький (УПЦ МП) Августин і декан Римсько-Католицької церкви отець Казимир Галімурка.
Перед цим дійством, волонтери з Києва, Сум, Запоріжжя, Рівного, Ужгороду, Львова, Москви та Тули - декілька днів проводили роботи над впорядкуванням цього військового поховання. Усі виконані роботи були реалізовані за підтримки фонду Анатолія Лісіцина, депутата Державної Думи Росії, пише Репортер. За висловлюваннями самого депутата, для цього фондом було виділено 5000 доларів. На самій церемонії посвячення депутат поклав до могил вінок від Генерального Консульства Росії у Львові.
Історичні події
Як ми уже змогли вияснити на кладовищі поховані воїни ІІ Батальйону Прусського Резервно-Піхотного Полку №22. Нам вдалося знайти деяку інформацію про даний полк. Він був створений у жовтні 1914 року. Згідно вказаної інформації штаб ІІ Батальйону та Полку був розміщений у місті Ратибор, сьогодні це Польща. Нас цікавить саме 1916 рік. Відповідно до записів в 1916 році Резервно-Піхотний Полк №22, скорочено R.I.R. 22, підпорядковувався 117. Infanterie-Division (117-й Піхотній Дивізії) - ця дивізія була самостійно діючим основним підрозділом Німецької імперії під час Першої світової війни . Це була військова дивізія, тобто така, що була створена у ході війни. Імовірно, ця дивізія входила до складу Karpathenkorps (Карпатського корпусу) - це великий підрозділ німецької армії часів Першої світової війни, який існував з 1916 по 1918 рік. На момент свого формування корпус підпорядковувався Австро-Угорській 7-й Армії, якою на той час керував ерцгерцог Карл, пізніше австрійський імператор.
Також знаходимо дані щодо боїв у яких брала участь 117-та Піхотна Дивізія у липні, серпні, вересні, жовтні та грудні 1916 року в районах поблизу місця поховання:
22 серпня 1916 - 31 серпня 1916: Серпневі бої на Татарському перевалі (це друга назва Яблуницького перевалу) та в районі Людова (скоріше за все тут мається на увазі гора Баба-Людова, Верховинський район).
1 вересня 1916 - 29 вересня 1916: Вереснева битва в Карпатах
1 жовтня 1916 - 30 липня 1917: Позиційні бої у лісових Карпатах
15 жовтня 1916: На горі Смотрець (зараз поширена назва Смотрич)
4 грудня 1916: Бій на Григорівці (полонина в Карпатах з якої відкривається неймовірний краєвид на гори Говерлу та Петрос)
Знаходимо також записи з бойового календаря Карпатського корпусу (Karpathenkorps) Німецької імперії часів Першої світової війни за 1916 рік:
1-26 серпня: бої навколо Баби-Людової та під Яблуницею
2 серпня: штурм гір Галя-Михайлова (зараз має назву Погребина) та Галя-Лукавець (це стара назва гори, визначити точне розташування не вдалося, знайшли інформацію, що вона прилягає до гори Погребина з північно-західної сторони, імовірне розташування, також знайшли старе німецьке фото часів Першої світової війни під назвою "Вид на Галю-Лукавець")
3 серпня: штурм Ватонарки (гірський хребет, що є частиною гірського масиву під назвою Гринявські гори) та Людови
4-6 серпня: переслідування до Яблуниці
6 серпня: на Плайку (не відоме місце, імовірно гора Плай)
7 серпня – 2 вересня: бої біля Яблуниці та в районі гори Скупова
11 серпня: гора Скупова
11-31 серпня: бої на Татарському перевалі та в районі Людови
17 серпня – 5 вересня: бій під Пнів'є (вершина в Гринявському гірському масиві)
19-20 серпня: штурм Кринту (імовірно полонина Кринта) і Степанського (імовірно гора Степанський)
21 серпня – 2 вересня: битви за Менчул (з пол. Munczel) і Гору-Пяскову (імовірне місце)
27 серпня – 8 вересня: бої під горою Листувата
1-29 вересня: Вереснева битва в Карпатах
3-29 вересня: битва в районі Людови
з 1 жовтня: окопна війна в лісових Карпатах
Отже, як можна бачити з двох бойових календарів у 1916 році в Карпатах йшли активні бойові дії в основному за позиції на вершинах певних гір, але ми не знайшли записів які б могли нам вказати на події конкретного дня, котрий нас цікавить (30.08.1916). Гіпотетично ІІ Батальйон Резервно-Піхотного Полку №22 міг брати участь у багатьох із цих битв. Також ми уже знаємо, що цей Полк був частиною 117-ї Піхотної Дивізії.
Дальше ми звернулися до п'ятого тому, частини другої книги під назвою "ОСТАННЯ ВІЙНА АВСТРО-УГОРЩИНИ 1914-1918". Переклад вільний, а в оригіналі виглядає так: "ÖSTERREICH-UNGARNS LETZTER KRIEG 1914-1918". Тут нам вдалося знайти багато інформації яка нас цікавила. Книга була видана - Австрійським Федеральним Міністерством Оборони та Військовим Архівом. Із записів ми розуміємо, що в кінці серпня 1916 рокі 117-та Піхотна Дивізія вважалася новоприбулою. Дальше знаходимо записи у яких говориться, що у Клаузурі-Козмескій (в оригіналі Klauzura Kożmieska), імовірно це сьогодні, гора Велика Козмеска, (нагадаємо, що поховання знаходиться саме на схилі цієї гори), розміщувався деякий армійський центр. Також тут наприкінці серпня 1916 року було об'єднано шість батальйонів 117-ї Піхотної Дивізії з важкою артилерією. Це угрупування, плюс війська 34-ї Дивізії планували задіяти у штурмі гори Кукул, яка на той момент була під контролем військ Російської імперії. Ця гора знаходиться у 10 км від гори Велика Козмеска, якщо рухатися хребтом, на 2-3 км менше. Штурм мав відбутися 30 серпня 1916 року. Знаходимо вказівку на конкретну дату і уже починаємо формувати розуміння, що могло відбуватися у цей день.
Цей штурм був необхідний для того щоб завадити планам генерала Лечицького (воєначальник Російської імперії, командувач арміями у Першій світовій війні). Якщо не занурюватися у стратегічні військові деталі, то коротко намір був у тому щоб "кліщовим ударом" розчавити війська Німецької та Австро-Угорської імперій, що розміщувалися у південній околиці Буковини та прорватися в Угорщину.
Дальше ми знаходимо конкретний запис у якому говориться, що 30 серпня 1916 року за день до наступу генерала Лечицького, був завданий короткий удар в Лісових Карпатах. Частини німецької 117-ї Піхотної Дивізії та 34-ї Піхотної Дивізії атакували російську 32-гу Піхотну Дивізію на горі Кукул та штурмом захопили усі позиції на цій висоті. Росіяни намагалися реалізувати спроби контрнаступу, але повернути втрачені позиції їм тоді не вдалося. Поразка 32-ї дивізії створила у росіян враження, що противник випередив заплановану атаку "кліщовим ударом", яка після цього поки не могла бути реалізована.
Висновки
Отже, виходячи з викладеної інформації, можна припустити, що воїни котрі поховані на цьому кладовищі дуже імовірно могли брати участь у штурмі гори Кукул, який убув успішним з їхньої сторони. У свою чергу, цей штурм зламав плани генерала Лечицького по прориву в Угорщину. Також виходячи з написів зі зворотної сторони центрального меморіалу, можна припустит, що кладовище було створене двома побратимами загиблих воїнів того самого Резервно-Піхотного Полку №22, котрий у свою чергу був частиною 117-ї Піхотної Дивізії та котрі імовірно також приймали участь у штурмі але їм пощастило вижити в той день.