top of page

Їглавське підземелля, що світиться

Це підземелля є важливою історичною пам'яткою архітектури міста. Іноді його не правильно називають - Їглавськими катакомбами. Побувати тут, може стати ще одним з найцікавіших і найзахоплюючих подій у житті будь-якого мандрівника, туриста чи шукача пригод.


фотоілюстрація до Їглавського підземелля
Фотоілюстрація

Про це місце

Їглавське підземелля - протяжність цього підземного лабіринту, загалом налічую 25 кілометрів. Загальна площа цих загадкових, середньовічних тунелів, складає 50 000 метрів квадратних. Виходячи з цих параметрів, вони займають друге місце за протяжністю у Чеській Республіці після підземелля у місті Зноймо. Підземелля складається з кількох поверхів, які прорубані у скелястих породах землі та розташовуються майже під усіма будівлями історичного центру міста Їглава.


На глибині від 2 до 4 метрів від поверхні землі, розташований перший підземний поверх, котрий викопувався протягом XIV століття. З першого поверху є можливість спуститися на другий підземний поверх, котрий розташовується на глибині у 4-6 метрів від поверхні землі. Також під окремими об'єктами розкопаний так званий третій підземний поверх, що базується на глибині від поверхні землі у 8-12 метрів. Другий та третій поверхи були викопані протягом XVI століття. Десь у XVII столітті були проведені робити щодо укріплення окремих коридорів цегляними цоколями та з'єднання окремих секції короткими сполучними коридорами.


Характеристики самих коридорів та проходів коливаються від 0,8 до 2,5 метра у ширину та від 1,2 до 3,5 метра у висоту. По центру підлоги колись проходив так званий дренажний жолоб, завданням якого було збирати усі підземні води та поверхневі води, що просочувалися. Далі вся зібрана вода по цих жолобах покидала підземні ходи та коридори самостійним потоком або збиралася у спеціально виритих відстійниках, що знаходилися у підлозі нижніх підземних проходів. Зібрана у відстійниках вода, частково могла всмоктуватися у скелясті породи, а вся інша використовувалася у побутових потребах.


Підземелля на той час мали систему вентиляційних шахт, котрі вели з підземелля на поверхню та були створені для провітрювання всієї площі підземних просторів та доставки свіжого повітря. Також існує багато місць, де ходи ведуть до підземних колодязів котрі забезпечували людей чистою, питною водою.


Окрім головних ходів, також існували і додаткові, менші ходи. Їхні розміри складали від 0,6 до 0,7 метра шириною та від 1 до 1,7 метра висотою. Їхня структура утворювала середньовічну, міську каналізацію. Цікаво, що окремі такі ходи того часу добре збереглися і до сьогодні та функціонують і зараз. До них звичайно були застосовані серйозні роботи з їх укріплення, а також їх з'єднали із сучасною каналізаційною системою міста.



Теорії утворення

Звичайно у різний період були різні думки та припущення щодо утворення цих підземних, структурних коридорів в Їглаві. Значний період часу вважалося, що підземні коридори та ходи - це залишки минулих, середньовічних копалень, що були призначені для видобутку срібла. Інша група істориків вважали, що ці підземелля створювалися та слугували для військових цілей. Сьогодні, фахівці історичної науки стверджують, що підземелля завдячуються своєму утворенню економічним причинам того часу.


Пояснюється це тим, що місто розташоване на вагомому торгівельному перехресті середньовічних часів, котре тут проходило у той час. Орієнтовно у той самий час, коли видобуток срібла почав втрачати своє значення, стрімкого розвитку почали набирати такі напрямки як торгівля та різного роду ремесла. Таким чином перед купцями та ремісниками постало питання де зберігати свої товари та вироби. Відповідно вони почали розширювати уже існуючі на той момент підвали, а їглавські шахтарі, що мали великий досвід у гірничій справі на той час, займалися поглибленням цих підвалів.


Їглавське підземелля - основні історичні моменти

Вже на порозі XVIII століття підземні коридори почали втрачати свою актуальність і не використовувалися в обсягах у яких використовувалися у минулому, тому в кінці цього століття окремим проходам були знайдені нові призначення і їх почали використовувати як каналізаційні тунелі.


У XIX столітті, коли почали будуватися нові будинки, а на ряду з ними водогони та газопроводи, багато підземних коридорів, просто були засипані щебнем. У свою чергу це створило значні порушення для старої дренажної системи і коридори які залишилися, почало заливати водою. Тоді довелося у терміновому режимі шукати стік для цих вод, щоб уникнути перезволоження фундаментів. Також у цей період цілісність та структура підземелля була порушена власниками будинків, котрі набудували стін, що розділювали проходи на додаткові секції і таким чином порушували їхню цілісність та загальну структуру.


За часів окупації міста Їглава німецькими військами, окрема частина підземелля була облаштована під бомбосховища. Після закінчення війни підземеллями ніхто не цікавився аж до 1957 року. У цьому році частина, протяжністю у один кілометр була відрита для відвідувачів з туристичною метою.


У 1960-х роках у підземеллях почали проводитися фундаментальні роботи щодо їх укріплення. У наслідок цього майже по усій протяжності підземних коридорів, котрі залишилися був створений бетонний, зміцнюючий каркас. Також були проведені очищувальні роботи від забруднень та сміття і відновлена середньовічна дренажна система. Така масштабна реконструкція суттєво вплинула на профіль окремих коридорів, значно їх знизивши. При цьому у первісному стані залишилася лише та частина, де це можливо було. Період реконструкції зайняв не малий відрізок часу. У 1969 році підземелля були закриті для відвідувачів на реконструкцію і повторно відкрилися для відвідування туристами аж у 1991 році.


Щодо вентиляційних шахт, то у минулому більша їхня частина була зруйнована чи завалена під час перекриття площі та вулиць. Це звичайно вплинуло на клімат у підземеллях і підвищило там рівень вологості. Температурний рівень повітря у підземних проходах коливається від 8 до 12 °C.


Аномалії та загадки

У 1978 році, спелеологами-любителями був відкритий унікальний у своєму роді коридор, що є частино загальної системи підземелля. Унікальність цього коридору полягає в тому, що його стіни покриті напиленням білого кольору, котре після того як на нього падає світло від електро-освітлення починає випромінювати світло зеленуватого кольору, подібно до того, як це відбувається із фосфором. Але парадокс у тому, що після хімічного аналізу цієї земляної породи у її складі фосфор не був знайдений. Цей коридор знаходиться на глибині у 11 метрів від поверхні землі. Його ширина складає 2,1 метра, а висота 2,9 метра. Він є найбільшою загадкою Їглавського підземелля.


Легенди

У народі ходять розповіді від відвідувачів підземелля, котрі дуже чітко чули звуки органної музики в коридорах підземелля. Також ці історії підтвердили слова археологів, котрі тут працювали у 1990-х роках. В той час усі члени археологічної експедиції заявили, що на власні вуха чули звуки органної музики в одному із коридорів підземелля. Експерти, котрі аналізували їхні слова, виключили можливість масових галюцинацій, як одне із пояснень так званим звукам. Водночас нікому не було відомо про можливе перебування даного музичного інструменту у підземеллях міста на 10 метрові глибині. За всю історію підземелля немає даних про можливе знаходження у якийсь період там органу (музичний інструмент). Мало того, його і не було у навколишніх будинках у той момент, коли люди чули ці звуки. Внаслідок цих не зрозумілих подій і до сьогодні не відомо звідки тоді взялися ці звуки.


Для місцевих, ці звуки не були новиною. Вони знали про їх існування і на це було відповідне пояснення. Згідно розповідей містян, орієнтовно 500 років тому в місті проживав юнак, котрий володів цим музичним інструментом на неймовірному рівні та за допомогою нього видавав звуки, котрі на думку оточуючих мали неземне походження. Інквізитори, називали його талант "подарунком темних сил". Музикант був живцем замурований у стінах одного з коридорів підземелля і від тоді його дух блукає підземними лабіринтами, продовжуючи видавати звуки органної музики, що було справою його життя.


Сьогодення

Сьогодні Їглавські підземелля відкриті для відвідування усім бажаючим. Тут регулярно, на протязі усього року проводяться екскурсії до різних частин підземелля. Високий сезон тут з квітня по жовтень, а у січні вони закриваються на щорічний ремонт та облагородження. Починаючи з 2013 року у підземеллях облаштовані виставки, котрі присвячені гірничому видобуванні срібла у середньовічні часи у цій місцевості. Також міні-музей під відкритим небом, гірничий ландшафт та шахтарське село, що присвячені цій самій темі.


Медіа файли надані інтернет-ресурсом Jihlavské podzemí

Comentários

Avaliado com 0 de 5 estrelas.
Ainda sem avaliações

Adicione uma avaliação
bottom of page